15.06.2022 ”THE (UN)KNOWN SOLDIER”
Jeg var vist 13 år
da jeg første gang
hørte Doors synge
The Unknown
Soldier
sikkert fra Radio Luxembourg.
Jim Morrison hang
dengang som plakat
på mit værelse
iført en ukrainsk
Vyshyvanka skjorte.
Og ja
vi sidder nu i 2022
med
krigen serveret i nyhederne
og venter på at
krigen skal
slutte
der er mange
for mig ukendte soldater
der
falder i kamp
lige nu.
Jeg kender også en del
der
er derude ved
fronten
de er ikke ukendte
soldater
men ukrainere
der kæmper for
deres ret til at være
ukrainere.
Der hvor russerne er
jaget på
flugt
ligger de døde i massegrave
de der ikke klarede
at få et russisk stempel
i ID papirerne.
De der bar
ukrainske symboler
sorteret fra og skudt.
Min
hånd
rører ved den trezyb
jeg bærer i en kæde
den
hænger lige der
hvor hjertet slår
en gave fra
Ukraine
fordi jeg er en ven af Ukraine
og ved
at
ukrainerne ikke kun
kæmper for deres frihed
men også
for min frihed
DER ER HELTE SOM
OFRER SIG OG
KÆMPER FOR
ALT HVAD VI HAR KÆRT
15.06.22
«Невідомий солдат»
Мені було приблизно 13 років,
коли я вперше почув,
як співає гурт « The doors”.
То була пісня « Невідомий солдат»,
ймовірно з радіо Люксембург.
Потім той плакат у моїй кімнаті на стіні,
де був зображений Джим Моррісон,
одягнений в українську вишиванку.
І ось…
Ми зараз у 2022 році,
з новинами про війну
і з очікуваннями на її закінчення.
Там багато невідомих для мене солдатів,
які помирають в бою прямо зараз .
Я знаю також багато тих,
хто зараз на передовій.
Але вони не є невідомими солдатами, а
є українцями ,
які борються за право бути українцями .
Втікаючи від росіян,
які влаштовували полювання на тих,
хто не хотів мати російський паспорт,
лежать зараз мертвими у братських могилах.
Ті , хто ніс українську символіку - відсортований і розстріляний.
Моя рука торкається тризуба,
який вісить на ланцюжку, тут,
де б’ється моє серце.
Подарунок від України .
Бо я є другом України .
І я знаю, що українці борються не тільки
за
свою свободу, але й також за мою свободу.
Є
ТАКІ ГЕРОЇ ,
ЯКІ ЖЕРТВУЮЧИ СОБОЮ,
БОРЮТЬСЯ ЗА ВСЕ, ЩО МИ ЛЮБИМО.
Переклад Світлана Колдінг
